Міжхребетна грижа

Природа нагородила людину можливістю робити безліч рухів : ходити, бігати, стрибати, танцювати, робити щонайтонші маніпуляції пальцями рук. Ми користуємося цим подарунком, не замислюючись про складність будови опорно-рухового апарату до тих пір, поки цей механізм не дає про себе знати болями, обмеженням рухів і навіть втратою працездатності. По поширеності у світі у наш час захворювання опорно-рухового апарату займають лідируюче місце. Болем в спині страждає велика частина дорослого населення.

Причини можуть бути різними:

• порушення осанки
• вікові зміни
• травми
• неправильний спосіб життя
• різні захворювання.

Центральне місце в ОДА займає хребет – опора усього скелета людини, яка забезпечує можливість нейрорегуляції роботи усіх внутрішніх органів. Хребет складається з окремих 33-34 хребців і 23 міжхребетних дисків.

Міжхребетні диски ‒ хрящові прошарки, які служать амортизаторами при русі, забезпечують рухливості і гнучкість хребта. Будова міжхребетного диска :

• пульпозное ядро, гелевидна маса білкового походження
• фіброзне кільце, волокниста оболонка навколо ядра
• замикаючі пластини, розташовані на кісткових тканинах хребців, згори і знизу.

У фіброзному кільці в результаті патологічних змін фіброзні волокна можуть перероджуватися в сполучну тканину, яка має меншу міцність і еластичність. В цьому випадку підвищується внутрішньодисковий тиск, що у свою чергу може привести до розриву фіброзного кільця. І, як наслідок, зміщення пульпозного ядра за межі диска, різною мірою. Це явище називають грижею міжхребетних дисків, відбувається здавлення нервових волокон, з’являються болі.

Така патологія як грижа міжхребетних дисків може розвинутися у будь-якому відділі хребта (шийний відділ, грудний, поперековий). Але більше пацієнтів з цим діагнозом грижа шийного відділу/грижа поперекового відділу хребта.

Причини виникнення міжхребетної грижі :

1. Травматична дія на хребет.
2. Під’їм тяжкість, на тлі загального перевантаження організму.
3. Надмірна вага.
4. М’язова слабкість.
5. Наявність сколіозу або порушення осанки.
6. Наявність остеохондрозу.
7. Індивідуальна анатомічна особливість хребців.
8. Залежно від локалізації грижі симптоми можуть відрізнятися, але існує основна симптоматика цього захворювання.

Найбільш характерні симптоми цієї патології

• Больовий синдром, що поширюється на область усього хребта або локально.
• Набряки.
• Відчуття сильної м’язової напруги.
• Паління шкіри (локально).
• Поява парестезії.

При появі цих симптомів слід звернутися до лікаря для лікування міжхребетної грижі. Патологіями хребта займається ортопед і невролог.

Діагностика міжхребетної грижі

1. Збір анамнезу.
2. Огляд.
3. Рентгенографія (при виявленні деформації дисків хребта).
4. МРТ. Після проведення дослідження буде підібраний індивідуальний вид лікування.

Лікування міжхребетної грижі

1.Оперативне (проведення микродискэктомии).

2.Консервативне лікування (медикаментозне лікування + фізіотерапія) спрямоване на зміцнення м’язового корсета.

Консервативне лікування застосовують при невеликих виступах і на ранніх стадіях розвитку патології. Використовують: медикаменти, методи фізіотерапії (електрофорез), методи фізичної терапії (масаж).

При неефективності цього лікування на будь-якому етапі буде рекомендовано оперативне втручання.

Микродискэктомия ‒ це оперативне лікування повного або часткового видалення міжхребетного диска. Найбільш ефективне лікування міжхребетної грижі